Відбулося засідання конкурсної комісії з присудження обласної щорічної премії імені Герасима Терсенова. На розгляд були подані три наукові розробки від вищих навчальних закладів.

За результатами обговорення та рейтингового голосування переможцями премії визнані:

• автор розробки «Компановка низу бурильної колони для ліквідації жолоба у свердловині» Ігор Чудик (Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу). Розробка захищена патентом України на корисну модель і належить до галузі буріння нафтових і газових свердловин. В розробці обґрунтовано наукові та технологічні основи технології буріння. За рахунок підвищення ресурсу бурових доліт в 1,27 рази порівняно із серійними та зниження експлуатаційних витрат споживачем на виконання ремонтних робіт досягається економічний ефект 1282,5 тис. гривень.
• автори розробки «Засіб для лікування гнійних процесів шкіри і м’яких тканин» Роман Куцик, Тетяна Огієнко (Івано-Франківський національний медичний університет). Розроблено ефективну лікувальну форму еритроміцину для місцевого лікування гнійних процесів шкіри і м’яких тканин у вигляді мазі на основі введених нових інгредієнтів в склад традиційного лікувального засобу, який забезпечує їх комплексну протимікробну активність, зокрема відносно резистивних до мікролідів організмів.
• автор розробки «Спосіб формування надпровідної металізації в субмікронних арсенідгалієвих структурах ВІС» Степан Новосядлий (ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»). Розробка належить до мікроелектроніки і може бути використана в технології виробництва субмікронних великих інтегральних схем (ВІС). Цей патент на винахід визначає унікальну технологію формування субкомбінованих структур ВІС високої швидкодії як на монокремнієвих підкладках, так і на епішарах, осаджених на монокремнієвих пластинах великого діаметру більше 150 мм, що забезпечує високу ефективність їх виробництва. Робота використана в навчальних процесах НУ «Львівська політехніка», НТУУ «Київський політехнічний інститут імені І. Сікорського», Харківського національного університету електроніки, її комерціалізація проводиться у співпраці з науковим парком «Прикарпатський університет».