Ці листопадові дні сповнені для нас, українців, особливого символізму, в них тісно переплелося минуле і сучасне, радість і біль, відчай і надія. Ми поминаємо жертв Голодомору – штучного голоду в Україні 1932-1933 років, молимося за упокій воїнів, які гинуть щодня, згадуємо чисту жертву Небесної Сотні, тих, які віддали своє життя за волю і незалежність нашої держави.
Голодомор є знаковим проявом тривалого геноциду на українській землі, який в ХХ столітті нищив політичну і культурну еліту, селянство, духовенство і вірних всіх конфесій та призвів до приблизно 15 мільйонів жертв.
Голодомор і радянський терор посіяв страх. Страх перед владою, що забирає останній шматок хліба.
Революція Гідності вказала нам шлях від страху до гідності.
Ми побачили гідність в очах і обличчях людей різного віку, статусу, конфесій, національностей, мови, які зібралися на Майдані, готові жертвувати своїм часом, здоров’ям і, зрештою, життям. Вони засвідчили свою гідність, на яку ніхто не сміє посягнути.
Геноцид триває і сьогодні. Цілий світ спостерігає і бачить як росія системно нищить український народ, обстрілюючи ракетами, знищуючи важливу для життя і здоров’я наших людей інфраструктуру.
Та ворогові не зламати дух нашого народу! Завдяки нашим Збройним силам, підтримці світу, нашій згуртованості ми вистоїмо і переможемо!
Нехай пам’ять про Голодомор, про Майдан, про сучасні виклики нас об’єднує. Об’єднує заради Воскресіння України.
Пам’ятаймо! Єднаймося! Переможемо!