Передусім прикарпатці разом із представниками шести областей України, - а це науковці, журналісти, фахівці, котрі займаються питаннями національних меншин в Україні, та члени громадських організацій, - вшанували пам'ять жертв Голодомору, поклавши вінки і лампадки до символічного пам'ятника,  відкритого в Будапешті на площі Шандора Петефі 2009 року. До слова, парламент Угорщини у 2001 році в числі перших визнав Голодомор геноцидом українського народу.

Відтак делегація відвідала парламент Угорщини - третій у світі за величиною,  де поспілкувалася з депутатом парламенту Угорщини Panczel Karoly, а також із Ліліаною Грексою, парламентською речницею української спільноти Угорщини, уродженкою Прикарпаття. 

Варто додати, що на сьогодні в Угорщині налічується 13 національних спільнот, серед яких і українська. І щоб у процесі законотворення були враховані їхні права, кожна спільнота має свого речника.

За словами пані Ліліани, свою посаду вона зайняла вже в час, коли в Україні тривала повномасштабна війна.

"Попри політичну ситуацію, угорці з перших днів війни активно допомагали українцям, надавали житло людям. Серед тих, хто прихистив у себе вдома біженців з України - і міністри, і секретарі, - розповіла речниця. - Пригадаю свою першу промову в парламенті, коли попросила кілька хвилин на вшанування пам'яті загиблих на війні. Тоді без мого прохання піднявся весь парламент, щоб спільно зі мною віддати шану всім, хто поліг за незалежність країни".

У межах стажування відбулася зустріч в Інституті національно-стратегічних досліджень Угорщини (Nemzetstratégiai Kutatóintézet). Про національну політику країни, її структуру та засади, а також допомогу національним меншинам, реалізацію грантових програм, спрямованих на підтримку державних самоврядувань, членам делегації розповіли президент Інституту національно-стратегічних досліджень Угорщини Єнев Сас, дослідник Дослідницького інституту національної політики Гажо Даніель, представники Державного секретаріату у справах національностей та релігійних зв'язків Тірчі Рікардо та Буйдошо Янош, а також заступник голови Інституту національно-стратегічних досліджень Петі Мартон і уповноважений уряду з питань переселенців внаслідок російсько-української війни Пал Норбертом.

Варто зазначити, що офіційно Самоврядування українців Угорщини утворилося 1998 року. Воно, як і всі інші національні спільноти, перебуває на повному фінансуванні угорського уряду.  На сьогодні в Угорщині проживають майже 200 тисяч українців.

Під час російської агресії на Україну діяльність самоврядування дещо змінилася -  почався збір допомоги для Збройних сил України. А ще, аби підтримати та продемонструвати багате різномаїття української культури та традицій якомога більшій кількості людей, заходи проводяться просто неба. 

У планах самоврядування - відкриття української пятиденної школи. 

До слова, кілька місяців тому за підтримки товариства "Дім українських традицій", заснованого українською родиною Сергієм та Оленою Безкоровайними, в угорській столиці Будапешт відкрили першу україно-угорську двомовну школу. Сьогодні освіту там здобувають понад три сотні дітей із різних областей України. В основному - це ті, хто через війну змушений був покинути рідну домівку та шукати прихисток далеко від дому. Навчання для учнів проводиться на 70% українською мовою і на 30% - угорською. Якщо  угорськими підручниками діти забезпечені в повному обсязі, то українських - наразі обмаль. Тож, засновники школи сподіваються на підтримку з боку України.

У межах поїздки українська делегація ознайомилася також і з діяльністю  гімназії для ромських дітей "Gandhi Gimnázium", яка функціонує у місті Печ, відвідала  хорватський дитячий садок, школу та гімназію імені Miroslav Krleza, засновані 70 років тому. А ще зустрілася із головою Самоврядування болгар, ознайомилася з роботою Будинку Lenau (домом німецької спільноти) і Хорватського театру у м. Печ.

Цікавою та пізнавальною була зустріч делегації з заступником та секретарем Печського міського голови, під час якої йшлося про співпрацю міста з нацменшинами. На сьогодні міська влада підтримує 11 національних меншин. Це найбільша кількість у порівнянні з іншими містами. Тож на прикладі міста можна ознайомитися з усім спектром діяльності,  пов'язаної з національними меншими.

Слід відзначити, що стажування делегації стало можливим за сприяння Інституту національно-стратегічних досліджень Угорщини, а також  Генерального консульства Угорщини в місті Ужгород.