Як поводитися з борщівником Сосновського восени

Восени борщівник Сосновського завершує свій вегетаційний цикл, скидає дозріле насіння та засихає, але залишається отруйним і небезпечним для людини.

Що відбувається з рослиною цієї пори року?

• У вересні на парасольках остаточно дозріває насіння, яке може осипатися на землю. Велика його частина залишається в стані спокою до наступної весни.
• Стебла та листя жовтіють і висихають, проте сухі стебла стоять усю зиму.
• Навіть у сухому вигляді залишки рослини (особливо прикоренева зона та стебла) містять небезпечний сік, що викликає опіки на шкірі під дією сонця.

Особливості боротьби з борщівником восени

• Не рекомендується виконувати глибоку оранку на зарослих ділянках восени, оскільки це сприяє заглибленню та масовому нагромадженню насіння в ґрунті, звідки воно зійде навесні.
• Якщо на рослині ще є зелені або напівсухі парасольки з насінням, їх обережно зрізають і спалюють (пам’ятаючи, що насіння дозріває навіть на зрізаному стовбурі).
• Будь-які роботи поблизу сухого борщівника восени проводьте виключно в захисному щільному одязі та рукавичках, уникаючи контакту шкіри з пилом чи рештками стебел.

Борщівник Сосновського – є одним із найнебезпечніших інвазивних видів рослин в Україні, що завдає серйозної шкоди як навколишньому середовищу, так і здоров’ю людини. Його масове поширення зумовлене високою живучістю та здатністю витісняти місцеві види рослин. Борщівник завдяки потужній наземній масі, витісняє місцеві види не лише трав’яних, а й деревних порід з території та не дає їм розвиватись. Він легко пристосовується до будь-яких умов, йому не страшні ні заморозки, ні посухи, росте на будь-якому ґрунті. Великі й широкі листки борщівника розпускаються навесні раніше за інші рослини (трави), затінюючи поверхню ґрунту, на якій після його заселення рослини інших видів більше не ростуть. Під борщівником зникає навіть деревна дернина, а восени, коли його листки в’януть, ґрунт під ним оголюється, зазнає змиву.