У середу, 29 червня, в Івано-Франквську у Театрі кіно «Люм’єр» відбулася презентація проєкту «Внутрішня імперія. Психоаналіз і кіно» та спеціальний показ фільму «Носоріг» українського режисера, багаторічного в’язня російських концтаборів Олега Сенцова.

Засновником проєкту є психоаналітик, доктор медичних наук, професор та сценарист Михайло Пустовойт а також Мар'яна Заклінська.

Чому Україні саме в час війни потрібні своє кіно і глядач? Чому ми дивимося кіно і як воно на нас впливає? Як сюжети та образи на екрані діють на формування психоаналізу людини? Адже саме сьогодні нам, як ніколи, потрібні свої кіно і глядач. Бо ж, ціль мистецтва кіно – трансформувати темні сторони людини в соціальну площину. Є сподівання, що події, зображені у кінокартині, залишаться у минулому. а ми будемо будувати зовсім інше майбутнє. Про це йшлося на брифінгу ініціаторів проєкту та дискусії після перегляду культової української стрічки «Носоріг».

Слід зазначити, що проєкт підтримала обласна державна адміністрація. Від імені голови обласної військової адміністрації Світлани Онищук учасників зібрання привітав начальник управління культури, національностей та релігій ОДА Володимир Федорак.

«Кіномистецтво є потужною силою, особливо у час війни, – зазначив посадовець. – Відрадно, що українське кіно відчутно прогресує в останні вісім років. І фільм «Носоріг» – яскравий цьому приклад. Сьогодні на фронті, крім бійців, воюють і митці, в тому числі Олег Сенцов. Тому вилучені за квитки від показу фільму кошти буде передано на потреби Збройних сил України та бригади, у якій служить Сенцов».

Довідково

Прем’єра фільму «Носоріг» Олега Сенцова стартувала 17 лютого, за тиждень до повномасштабного військового нападу московії на Україну. Вперше картину побачили у вересні 2021 року на Венеціанському кінофестивалі. Далі «Носорога» показували на кількох великих фестивалях, де стрічка здобувала нагороди як найкращий художній фільм. Наприкінці вересня минулого року Олег Сенцов побував у Івано-Франківську, де презентував свої книжки «Хроніка одного голодування», «4 з половиною кроки», «Жизня» та інші.