Ведення електронної медичної картки пацієнта – спільна відповідальність комунальних і приватних медичних закладів

Електронна система охорони здоров’я – це єдиний цифровий простір, де формується історія здоров’я кожного пацієнта.

До неї підключені і державні, і комунальні та приватні медзаклади – усі мають рівний доступ та обов’язки щодо використання можливостей системи.

Приватні медзаклади відповідно до ліцензійних вимог зокрема мають:

- формувати медвисновки про народження та про тимчасову непрацездатність (для е-Лікарняних);

- виписувати е-Рецепти на ліки, для яких такі рецепти є обов’язковими, та е-Запити на медвироби, що підлягають реімбурсації;

- вносити медзаписи про взаємодію з пацієнтом, на підставі яких формуються медвисновки та е-Рецепти;

- фіксувати медзаписи щодо надання послуг у рамках Програми медгарантій;

- формувати е-Направлення, у т. ч. для проведення розширеного неонатального скринінгу новонароджених;

- фіксувати результати реабілітаційного обстеження, реабілітаційні втручання, зміни до індивідуального реабілітаційного плану.

В електронному медичному записі фіксується:

- інформація про звернення, прийом і результати огляду;

- анамнез життя та хвороби;

- результати лабораторних і інструментальних досліджень;

- встановлений діагноз, призначене лікування, рекомендації.

Чим більше даних вносить заклад, тим повнішою є медична історія пацієнта. Це дозволяє лікарю бачити цілісну картину стану здоров’я, а пацієнту – не зберігати десятки паперових виписок.

При цьому скеровувати пацієнта до іншого фахівця чи на рівень первинної медичної допомоги виключно для створення е-Рецепту, е-Направлення чи МВТН є неправомірним та створює додаткові незручності як для лікарів, так і для пацієнтів.

Якщо ви дізналися, що лікар не вніс ваші записи в ЕСОЗ, ви можете звернутися до керівництва медичного закладу та повідомити про порушення.