Як… я?! Невже це має значення, коли навколо коїться таке жахіття, як війна..?

«Це не на часі»

«Комусь ще гірше, ніж мені»

«Спочатку треба потурбуватися про всіх інших»

«Має бути соромно за моє ниття»

Такі думки першими проминають у свідомості більшості українців, коли їх запитують: «Ти як?» Бо ж усі ми без винятку з початком повномасштабної війни продовжуємо проживати травматичний досвід.

Утім, далеко не кожен знає, як підтримати себе та близьких, коли тривожні думки перестають бути варіантом норми. Що робити, коли почуття атрофуються і настає повна апатія, і які вони – ознаки перетину емоційних «червоних ліній», коли слід вже й негайно звертатися за порадою до спеціалістів?

Піклування про ментальне здоров’я має бути на часі для кожного українця: за соціологічними опитуваннями, понад 90% українців мають хоча б один із симптомів тривожних розладів, а понад 50% – перебувають в зоні ризику розвитку труднощів, повʼязаних з психічним здоровʼям. 40-50% громадян, за оцінками спеціалістів, потребуватимуть психологічної допомоги та психосоціальної підтримки різного ступеня інтенсивності.

Рівень споживання антидепресантів у 2022 роком сягнув піку, а на безрецептурні заспокійливі засоби українці щомісяця витрачають близько 300 млн грн..

Всеукраїнська програма ментального здоров’я, ініційована першою леді Оленою Зеленською має на меті допомогти українцям знайти джерело сили. Джерело внутрішнє, в собі, принаймні, на рівні усвідомлення і визнання власного психічного стану і хоча би приблизної оцінки ступеня його «кризовості». Піклування про ментальне здоров'я має стати звичною відповідальністю кожного.

Програма має просту життєву назву «Ти як?». І певною мірою її можна назвати унікальною, адже, враховуючи воєнний час і травматичні обставини, крізь які доводиться проходити всій державній системі і громадськості, аналогів розбудови подібних новаторських проєктів у світі немає.

Жодне перетворення не може бути якісно втілено, якщо немає системних змін по всій галузевій вертикалі. Зокрема, зміни свідомості кожного з причетних до модифікації базового підходу до ментального здоров’я – починаючи з сільського фельдшера аж до представників найвищого владного рівня.

Виявляється, 40-50% населення України потребуватиме психологічної підтримки різного ступеню інтенсивності: зокрема, 1,8 млн людей – серед військових та ветеранів, 7 млн – серед людей старшого віку, близько 4 млн – це діти та підлітки.

Прогнозована потреба в допомозі з питань психічного здоров’я на первинній ланці медицини – 27 мільйонів випадків. Відповідне додаткове навчання станом на кінець 2022 року пройшли 1,2% фахівців «первинки» (сімейних лікарів, педіатрів, терапевтів, фельдшерів, медичних сестер/братів), сертифікати про закінчення курсу «Ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги із використанням керівництва mhGAP» лише за перший місяць отримали понад 17 тис. медпрацівників. Натомість у 2023 році ця кількість потенційно зросте вдесятеро.

Варто розуміти, що розвиток певних форм ментальних порушень значно впливає на продуктивність людей та громад і економіку загалом – втрати від проблем, пов’язаних з психічним здоров’ям, можуть сягати 4-5% ВВП. Відтак, коли ми говоримо про відновлення людини, що нерозривно пов'язано зі сферою психічного здоров'я, це має прямий вплив на відновлення економіки, відновлення країни в цілому. Тож відновимо людину, а людина відновить усе.

Розробку та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я координує Міністерство охорони здоров’я України. Всесвітня організація охорони здоров’я – експертний партнер, виконавчий партнер – громадська організація «Безбар’єрність». Майданчиком для розробки та ухвалення рішень є Міжвідомча координаційна рада при Кабінеті міністрів України. Комунікаційна кампанія реалізується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).