На Прикарпатті числиться понад 4000 пам’яток культури, архітектури, сакрального мистецтва. Понад сотні з них присвоєно статус національного значення, решта – місцеві пам’ятки. Сотні об’єктів мають столітні історії, це, зокрема, стосується дерев’яних храмів і церков. На сьогодні вони потребують особливого догляду та збереження.

Про це сьогодні йшлося під час наради під керівництвом голови обласної державної адміністрації Світлани Онищук за участю директорів департаментів та начальників профільних управлінь облдержадміністрації. Також до обговорення долучилися керівники правоохоронних органів області.

За словами начальника управління культури, національностей та релігій облдержадміністрації Володимира Федорака, для збереження пам’яток культурної спадщини необхідні чималі кошти. Із державного бюджету останніми роками фінансування не відбувається. Однак в області практикується співпраця із міжнародними грантовими фондами, які спільно з місцевими громадами відновлюють культурні об’єкти.

Як зазначила Світлана Онищук, належне збереження пам’яток культурної спадщини є важливим завданням для влади, адже мистецькі доробки є ознакою духовного розвитку суспільства.

«Чимало стародавніх прикарпатських храмів і церков, які збереглися до наших днів, побудовані із дерева. Це окраса наша краю та осередок духовного життя. Проте дерев’яні споруди потребують особливого догляду, адже не завжди при їх будівництві належним чином забезпечувалися заходи із протипожежної безпеки. Це призвело до втрати майже трьох десятків святинь, - наголосила Світлана Онищук. – Сьогодні ми повинні скоординувати наші спільні дії із відповідними службами та органами, щоб не допустити руйнування храмів і зберегти їх для майбутніх поколінь».

Начальник головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій України в області Володимир Чернецький зазначив, що щороку на Івано-Франківщині загоряються одна-дві церкви. В основному це трапляється через порушення експлуатації електроустановок. Окрім того, храми не оснащені протипожежними системами, не завжди матеріали, з яких побудовані святині, оброблені вогнетривкими розчинами, подекуди відсутні системи водопостачання. Все це, у підсумку, стає причинами для легкого займання споруд, через що культурна спадщина втрачає унікальні пам’ятки.