Щорічно Міжнародний день рідної мови відзначають 21 лютого. Історія свята офіційно розпочинається від 1999 року, коли ЮНЕСКО прийняла рішення підтримати мовне різноманіття у світі.

Це свято має особливу історію. Його заснування пов’язано з подією, що відбулася 21 лютого 1952 року в Бангладеші (Східний Пакистан). У цей день розстріляли місцевих протестувальників через їхнє бажання зберегти рідну мову. Оскільки влада країни визнала урду як єдину державну мову. Однак урду на той час розмовляли лише три відсотки населення.

Натомість більшість жителів Східного Пакистану послуговувалися бенґальською мовою. Отож протестувальники загинули, обороняючи рідну мову. З 1971 року, коли Східний Пакистан став незалежною державою, відтоді цього дня згадують вбитих за рідну мову.

З нагоди події, що сталася в Бангладеші, ЮНЕСКО затвердив 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. Свято розпочали відзначати у 2000 році.

Сьогодні ж українці зі зброєю в руках виборюють право розмовляти рідною мовою і бути господарями на рідній землі.

Росія, як і попередніми століттями, знищує українські книги, культурні надбання, полює на патріотів, котрі на окупованих територіях продовжують боротися проти намагань агресора відтворити на одвічно українських землях радянську територію з піонерськими маршами, радянськими піснями та агітплакатами.

«Очевидна істина: мова має значення, – наголошує Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. – Це та рушійна сила, яка об’єднала українців і весь світ та веде до перемоги України. Підтримувати культурне розмаїття, захищати мови корінних народів, утверджувати українську мову як державну, посилювати обороноздатність держави – наше спільне завдання».