Спалюючи сміття, ми не знищуємо проблему – ми переносимо її в повітря

Здавалося б, що може бути простіше: зібрати сухе листя, траву чи непотрібне сміття та спалити. За кілька хвилин відходів уже не видно. Але те, чого ми не бачимо, нікуди не зникає.

Протягом усього літа дерева працюють як природні фільтри для повітря. Їхнє листя затримує пил і частину забруднювальних речовин, зокрема частинки, що містять важкі метали, а також інші домішки, які потрапляють у довкілля з автомобільними викидами та викидами господарської діяльності. Коли восени ми підпалюємо це листя, частина накопичених речовин разом із продуктами горіння переходить у дим. Цей дим містить мікроскопічні частинки сажі, які легко минають природні фільтри нашого носа й потрапляють прямо в кров, провокуючи напади астми та хвороби серця, а якщо у вогонь кинути шматок пластику чи пакет, виділяються діоксини, які взагалі роками не виводяться з організму.

Крім того, вогонь шкодить не лише повітрю, а й самій землі. Висока температура під час горіння знищує багато корисних ґрунтових організмів – бактерій, грибів, комах та інших живих істот, які беруть участь у формуванні родючості ґрунту. Після випалювання земля втрачає частину органічних речовин, пересихає та стає більш вразливою до ерозії.

Фактично, спалюючи рослинні рештки, ми знищуємо те, що могло принести користь. Листя та траву можна не спалювати, а компостувати. З часом вони перетворюються на цінну органічну масу, яку можна використовувати для покращення ґрунту та вирощування рослин.

До того ж, за самовільне випалювання рослинності, її залишків та опалого листя законодавством передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, для громадян передбачений штраф від 3 060 до 6 120 гривень.

Не спалюйте суху рослинність – компостуйте її, подрібнюйте або використовуйте іншим безпечним способом.