Шлях ветеранів довгий і тернистий. Він насичений випробуваннями та викликами. Цивільне населення України має бути готовим пройти цей шлях разом із ними, адже від нашої підтримки залежить якісна адаптація учасників і учасниць бойових дій у суспільстві.

Навіть після демобілізації у ветеранів немає остаточного відчуття, що вони повернулися з війни. Той досвід, який вони пережили, захищаючи нас, – травматичний. Те, що ветерану довелося бачити і робити, – тримає його свідомість в окопах і далі. Тому кожен з них має пройти свій власний шлях ветерана додому. Яким він буде – вирішувати самому ветерану.

Заради нашої безпеки вони віддають найцінніше – здоровʼя та час. Тож ми повинні допомогти їм пройти цей шлях ветерана, віддячуючи за ризики і захист.

Перший крок – повернення додому, усвідомлення нового життя. Наступні кроки – тільки разом!

Ми маємо бути поруч із ветеранами й ветеранками. Допомагаймо нашим захисникам і захисницям на їхньому Шляху ветерана.