У одній такій родині зростає від п’яти прийомних дітей, а загалом може бути до десяти дітей разом з рідними.

Назва “ДБСТ” може створювати враження, що діти виховуються у справжньому дитбудинку, і стигматизувати їх. То, можливо, час називати ДБСТ великими прийомними сім’ями?

Лише торік в Україні стало на 80 таких сімей більше. А загалом їх 1299 — у них зростають близько 8930 дітей, які залишилися сиротами або без батьківського піклування.

Зібрали основні факти про ДБСТ: 

• Хто може створити: повнолітні і працездатні особи — подружжя або людина, яка не перебуває в шлюбі (винятки — в Постанові Кабміну № 564).
•  Чи дає дитина згоду: так, якщо дозволяє вік і рівень розвитку дитини, її обов’язково питають, чи хоче вона жити в родині майбутніх батьків-вихователів.
•  До якого віку дитина перебуває в ДБСТ: до 18 років, а якщо має інвалідність або навчається у школі, профтеху, коледжі чи закладі вищої освіти, — за бажанням може залишатися до 23-х.
•  До якого віку можна стати батьками-вихователями: конкретної цифри немає. Діти повинні досягнути віку вибуття з ДБСТ на момент, коли молодший з подружжя або людина,  що виховує дітей одна, досягає пенсійного віку. Іноді батьки можуть виховувати дітей і після виходу на пенсію, але не довше 5 років.

 Яку підтримку мають батьки-вихователі: 

• грошове забезпечення;
•  сплату єдиного внеску на соціальне страхування за рахунок бюджетних коштів;
•  державну соціальну допомогу на дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
•  службовий будинок або квартиру. Житло передається сім’ї з меблями і технікою для комфортного проживання. Під час облаштування житла враховуються пропозиції батьків, а також потреби, вік, стать і стан здоров’я дітей;
•  також може надаватися в користування земельна ділянка та/або транспортний засіб.

Кожна дитина має право на сім’ю і любов. 

Більше про те, як подарувати дитині родину: https://www.msp.gov.ua/children/motherhood.php