Рівність жінок і чоловіків: освіта
Майже 100% хлопчиків і дівчаток в Україні є грамотними, їхнє залучення до освіти є однаково збалансованим і високим. Так, 92,7% дівчат і 90,7% хлопців отримують базову середню освіту, 86,1% дівчат і 85,3% хлопців – середню, 88,8% дівчат і 76,8% хлопців – вищу. З точки зору закону, всі предмети в українських ЗВО та професійно-технічних навчальних закладах є однаково відкритими для жінок, чоловіків, дівчат та хлопців.
Водночас гендерні аспекти недостатньо інтегровані в освітню політику на всіх рівнях, а також у навчальні програми. Це сприяє фемінізації зайнятості у сфері освіти, збереженню гендерних стереотипів та дискримінаційного змісту освіти на всіх освітніх рівнях. Передбачається, що Стратегія впровадження гендерної рівності в освіті на період до 2030 року, сприятиме вирішенню цих проблем.
За даними звіту «Вибір вищої освіти: гендерний аналіз» аналітичного центру CEDOS, до закладів вищої освіти вступають майже однакові відсотки випускниць і випускників закладів загальної середньої освіти. Однак існують диспропорції між частками дівчат і хлопців за напрямами підготовки. Для збільшення участі жінок у підприємництві, управлінні та робочій силі промислових компаній і процесів критично важливою є наявність більшої кількості кваліфікованих жінок у промислових секторах. Отже, уряд України та міжнародні партнери з розвитку можуть розглянути варіант інвестування в ініціативи, які заохочують молодих жінок обирати промислові професії, особливо інженерні, виробничі та інші спеціальності, пов’язані з наукою, технологіями, інженерією та математикою (STEM).
Хоча частка підручників, які враховують антидискримінаційний підхід, зросла, якість навчальних матеріалів з питань запобігання дискримінації не завжди висока, а дискримінація за ознакою статі зберігається при вивченні деяких предметів, як-от трудове навчання. Серед інших проблем, про які повідомляє Міністерство освіти і науки – низький рівень гендерної чутливості освітян, відсутність комплексної системи гендерної освіти та обмежена доступність спеціальних тренінгів/навчальних програм для освітян і розробників політики у сфері освіти. Слід зазначити, що підручники та навчальні програми практично не передбачають вивчення в школах таких тем, як гендерна рівність, домагання, запобігання гендерно-зумовленому насильству.
