День пам’яті жертв Голодомору
День пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років, що визнаний геноцидом українського народу, щорічно вшановується в четверту суботу листопада. У ці сумні роковини люди несуть хліб і свічки до пам’ятних місць і вшанувують пам’ять жертв трагедії хвилиною мовчання. 2024 року День пам’яті жертв голодоморів припадає на 23 листопада.
Україна пережила цілих три Голодомори в ХХ столітті: у 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 роках. Але на юридичному та законодавчому рівні статус «Голодомор» має лише геноцид 1932-1933 рр. Щодо подій 1921–1923 і 1946–1947 років, то вони кваліфікуються як масовий голод, геноцидний характер якого наразі не доведено. Тож вживання слова «голодомори» у множині нівелює поняття Голодомору 1932-1933 рр. як геноциду.
Штучно створений голод 1932-1933 років був, безумовно, найстрашнішим геноцидом в історії України, який призвів до численних жертв серед її населення. Його організувала радянська влада з метою придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян. Керівництво Радянського Союзу довгий час приховувало факт масової загибелі українців від штучного голоду. Лише за часів незалежності України почалося розслідування масштабів голоду в 1932-1933 роках. Жертвами того терору стали мільйони людей на території України та Кубані.
Перше вшановування жертв голодомору відбулось у 1998 році згідно з указом тодішнього президента Леоніда Кучми. І лише у травні 2007 року Віктор Ющенко законодавчо ввів сучасну назву і дату Дня пам’яті жертв Голодомору-геноциду. За рік до цього Верховна Рада України ухвалила закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», згідно з яким саме цей Голодомор був визнаний актом геноциду українського народу.
Натепер Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу визнали 32 країни, а 55 держав-членів ООН підписали Декларацію до 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні, ініційовану українською делегацією.
Запалювання свічок у вікнах у четверту суботу листопада вже стало усталеною в суспільстві практикою. Так ми віддаємо шану нашим замордованим і замореним голодом співвітчизникам. Практика вшанування тих, хто помер під час Голодомору, поширена не лише в Україні, а й серед українських громад у всьому світі.
Також, окрім акції «Свічка у вікні», обов’язковим актом вшанування є хвилина мовчання, яка починається о 16.00. Саме після хвилини мовчання українці запалюють свічки та лампадки на своїх підвіконнях, біля могил, меморіалів і пам’ятників жертвам Голодомору 1932–1933 років, а також на центральних площах і вулицях міст і сіл України. Вогник свічки символізує нашу пам’ять і віру в перемогу.
На жаль, Голодомор в Україні став можливим через поразку Української революції від більшовиків, які окупували Україну і розпалили на нашій землі пожежу радянського терору – масових репресій, голодоморів, насилля, депортацій та багатьох інших злочинів проти людяності.
Сьогодні росіяни знову застосовують проти українців знайомі їм методи геноциду. Їхня мета – це знищити українців, їхню ідентичність, культуру, мову. Нинішня війна Росії проти України спрямована не лише на позбавлення України своєї території та незалежності. Її мета – винищення українців як нації. Державі-терористу мало тих 10 мільйонів жертв – вона хоче знищити всіх свідомих українців.
