Чому в одних регіонах “світла” більше, а в інших – менше
Питання справедливого розподілу електроенергії – одне з найбільш поширених на тлі масованих обстрілів, що залишають людей без світла. Багато хто помилково вважає, що електроенергію можна рівномірно спрямувати в будь-який регіон країни, але це зовсім не так.
Внаслідок цілеспрямованих ударів та масового пошкодження об’єктів генерації на сході країни та пошкодження об’єктів системи передачі на ключових підстанціях НЕК “Укренерго”, доступної пропускної спроможності електричних мереж недостатньо для передачі значної кількості електричної енергії з відносно “профіцитних” до “дефіцитних” регіонів країни.
Тому, допоки триває відновлення об’єктів генерації та системи передачі, “Укренерго” вимушено застосовує різні черги графіків погодинних відключень. Це необхідно, аби уникнути системної аварії.
Ключова проблема – передача електроенергії. Між регіонами існують високовольтні «мости» – лінії електропередач та автотрансформатори. Ворог цілеспрямовано б’є саме по цих вузлах передачі. Тому, навіть коли електроенергія виробляється, через зруйновані мережі її часто фізично неможливо доставити до споживачів.
На заході АЕС можуть виробляти достатньо потужності. Але магістраль, яка здатна передати електроенергію, скажімо, до Києва, пошкоджена. Як наслідок, її фізично неможливо транспортувати в східні регіони. Вона залишається «замкненою» в регіоні генерації (тому там світла більше).
Так само як і всі АЕС розташовані на правобережжі, основні потужності імпорту електроенергії також зосереджені на західному кордоні. І вузькі місця в системі передачі електроенергії, зумовлені ворожими обстрілами, теж унеможливлюють транспортування й імпортованої електроенергії.
Пошкодження відбуваються щодня. Це не завжди масована ракетна атака. Це локальні пошкодження внаслідок обстрілів у прифронтових зонах або аварійні ситуації, адже енергосистема працює на межі можливостей.
Таким чином, різниця у графіках – це результат накладання багатьох факторів: від можливості генерувати електроенергію до її транспортування. Важливо усвідомлювати, що енергетики працюють на межі своїх можливостей, утримуючи баланс системи, яка працює в умовах безпрецедентних руйнувань.
