Регіональні документи з питань гендерної рівності, до яких приєдналася Україна, включають Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (відому як Стамбульська конвенція) та Партнерство Біарріц.
2011 року Україна підписала Стамбульську конвенцію, спрямовану на боротьбу з усіма видами насильства за допомогою комплексної та ефективної системи запобігання, захисту та притягнення до відповідальності, і зробила декілька спроб для її ратифікації. У 2017 було посилено національне законодавство у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі з метою приведення його у відповідність до положень Стамбульської конвенції. Тим не менш у законодавстві України ще й досі бракує необхідних механізмів для забезпечення відповідальності за вчинення домашнього насильства та надання захисту жертвам насильства. У 2020 році петицію щодо ратифікації Стамбульської конвенції підписали 25 000 громадян України. Громадянське суспільство та міжнародні партнери з розвитку також широко закликали до ратифікації інструменту. У червні 2022 року, у воєнний час, Україна нарешті ратифікувала Стамбульську конвенцію. Символічно, що ратифікація відбулася за день до очікуваного рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС. На думку експертів, ратифікація Стамбульської конвенції була однією з неофіційних вимог для отримання цього статусу, що також свідчить про те, що в просуванні реформ в Україні ефективно застосовується принцип обумовленості (conditionality), у тому числі й у сфері гендерної рівності та прав жінок.
У вересні 2020 року за ініціативи першої леді Олени Зеленської Україна офіційно приєдналася до Партнерства Біарріц. Згідно з цим документом країна бере на себе зобов’язання досягти прогресу у п’яти сферах:
У грудні 2020 року Уряд затвердив План дій на виконання цих зобов’язань. Партнерство Біарріц є ще одним стимулом для України рухатись вперед у досягненні гендерної рівності в конкретних сферах.