1-го березня, у вівторок, о 13:00 в колишньому приміщені сільської ради села Криворівня відкриють музей Параски Плитки-Горицвіт.
Зберігати культурну спадщину та розвивати туристичний потенціал регіону – основна мета відкриття музею. Це черговий крок на шляху до збереження творчої спадщини мисткині Параски Плитки-Горицвіт, наступний етап – реставраційні роботи в будинку, де мешкала Параска, котрий є частиною музейного простору.
Група активістів спільно з ГО «Центр «Криворівня» розробили стратегію, щоб зберігати та популяризувати роботи Параски, відкрити музей в центрі села, реставрувати хату художниці з належними умовами зберігання робіт.
«В 2016 році ми з режисером Максимом Руденко та художницею Інгою Леві, натрапили на плівки Параски у її хаті, і з тієї точки розпочалася велика подорож, яка на сьогодні привела нас до етапу створення музейного комплексу Горицвіт, що складається вже з двох локацій: меморіальної хати та виставкової зали. Цьому передувала велика виставка в Мистецькому Арсеналі у 2019-2020 роках, експозицію для якої розробила кураторка Катерина Радченко. Власне, криворівнянська музейна експозиція складається з багатьох рішень, які були віднайдені тоді, але, звісно, в набагато вужчому та концентрованому форматі. Зрозуміло, що три невеличкі кімнати не можуть вмістити в себе весь доробок Параски Плитки, тому основною моєю задачею було водночас підсвітити різні аспекти творчості авторки, використовуючи невелику площу будівлі, та віднайти вдалий спосіб для взаємодії із творами і споглядання», — коментує художниця Катя Бучацька, котра працювала над експозицією музею.
Зазначимо, Параска Плитка-Горицвіт — гуцульська художниця, фольклористка, етнографка, філософиня та фотографка. Вона жила усамітнено в карпатському селі Криворівня, проте стала одним із культурних символів Гуцульщини. Роботи мисткині – це книги, фотографії, картини, ікони, скульптури з глини та витинанки – в яких поєднано українські традиції та експериментальність, знання про космос, політику і далекі країни, де жінка ніколи не бувала.
З кожним роком творчість Параски привертає все більше уваги шанувальників та дослідників мистецтва. Лише у 2020 році її роботи надруковано у французькій книзі «Світова історія жінок-фотографів» (Une histoire mondiale des femmes photographes). Проте до сьогодні в рідному селі Параски не було спеціально облаштованого простору з тематично завершеною експозицією.
Проект реалізовано в рамках Програми підтримки ініціатив місцевих карпатських громад, що проводить Асоціація органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати-Україна» та фінансування Верховинської ТГ.