Найперша і найважливіша порада – відстежити власний стан і потурбуватися про власні реакції. Дитину може більше травмувати реакція батьків чи дорослих, які є поруч. 

1. Зберігайте спокій, але не ігноруйте дитину. 
2. Слухайте, якщо дитина розповідає, але самостійно не розпитуйте про деталі. 
3. Не піддавайте сумніву розповідь дитини. 
4. Не засуджуйте та не звинувачуйте дитину. 
5. Будьте обережними з дотиками. 
6. Обіймайте тільки якщо дитина хоче цього. 

Наступний крок – це повідомити про факт в органи поліції або в службу в справах дітей.  

Телефонуйте за номерами й отримуйте допомогу конфіденційно та безпечно:

• 102 – Національна поліція
• 0-800-211-444 – гаряча лінія психологічної підтримки Міжнародної організації з міграції (МОМ)
• 527 (з мобільного), 0800 505 501 (зі стаціонарного) – Національна гаряча лінія з консультування мігрантів та протидії торгівлі людьми Міжнародної організації з міграції (МОМ). 
• 0 800 500 225 або 116 111 (з мобільного безплатно) – Національна дитяча «гаряча лінія»
• 15-47 – урядова «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей
• 0 800 213 103 – контакт-центр системи безоплатної правової допомоги
• 0 800 500 335 або 116 123 – «гаряча лінія» з запобігання домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації
•  +38 (044) 225 76 75  Уповноважений Президента України з прав дитини