Це свято запроваджено на утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, що засвідчується першими згадками про заснування міста Києва, про історичні події, пов’язані з діяльністю видатного державотворця князя Київського Володимира.
Прагнення до свободи та самостійності є визначальною цінністю українців, що давала наснагу і сили залишатися собою в часи бездержавності, в період війн, революцій та сьогодні, коли Українська держава знову веде боротьбу за право на вільний розвиток та існування.
В документальній онлайн-виставці «Державність, виборена поколіннями» представлені фотоматеріали, які розкривають основні особливості та специфіку процесу Українського державотворення та території західноукраїнських земель.
День Української Державності нероздільно пов’язаний із розвитком війська та військовими тисячолітніми традиціями, національними традиціями символічного відображення світу, яка мала поєднувати народний, релігійний та державний аспекти. Цей день має виховувати в кожного громадянина України розуміння того, що державотворчому досвіду українців, нашій культурі, нашій самобутності не одна тисяча років. Враховуючи помилки попередніх поколінь, сьогодні як ніколи потрібно берегти єдність, працювати разом на перемогу - це найважливіше національне завдання, яке всі ми обов’язково виконаємо.
Ухвала Української Національної Ради від 03.01.1919 р. про злуку Західно-Української Народної Републики з Українською Народною Республікою. – Вісник державних законів і розпорядків Західної Области Української Народної Республики. – Станиславів. – 1919. – Випуск 1 (31 січня – 5 травня). – С. 1.
Звернення до українців про об’єднану незалежну державу від 10 січня 1919 року. ДАІФО, Ф. 636. оп. 1. спр. 9, арк. 3.
Звернення до жителів м. Станіслава про незалежність Української Держави від 01 травня 1919 року. ДАІФО, Ф. 636. оп. 1. спр. 9, арк. 7.
Звернення Станіславівської повітової УНР «До мешканців міста Станіславова і Станіславівського повіту» про встановлення української влади в повіті з 1 листопада 1918 року. ДАІФО, Ф.636. оп. 1. спр.8, арк. 11.