Для того, щоб мінімізувати ризики реалізації цього права після старту земельної реформи, власникам і орендарям варто знати наступне.

• Переважне право може бути тільки в орендаря. Ті, хто користуються землею на підставі договору емфітевзису чи іншого договору, не мають такого права.
• Переважне право можна реалізувати лише якщо ділянка продається. Якщо вона відчужується даруванням, внесенням до статутного капіталу чи іншим способом, переважного права в орендаря немає.
• Власник має зареєструвати у нотаріуса намір продати ділянку не пізніше, ніж за два місяці до дня укладення договору купівлі-продажу землі. Проте, навіть без реєстрації наміру орендар сам може повідомити власника про те, що має намір викупити його ділянку.
• Після реєстрації наміру власника продати нотаріус зобов’язаний письмово повідомити про це орендаря.
• Орендар може першочергово купити ділянку, якщо виплатить ціну, за якою вона продається. Тобто власник може продати ділянку іншому покупцю, не орендарю, лише дорожче ціни, запропонованої орендарю.
• Для реалізації переважного права орендар і власник повинні з’явитися до нотаріуса в дату і час, призначені для укладення договору. Якщо орендар не з’явиться до нотаріуса вчасно, вважатиметься, що він відмовився від свого переважного права.