І. Загальні положення
1.1. Ці правила визначають загальні положення щодо внутрішнього службового розпорядку державного службовця, режим роботи, засади регулювання службових відносин, умови перебування в органі державної влади та забезпечення раціонального використання робочого часу, а також інші положення.
1.2. Службова дисципліна в управлінні ґрунтується на засадах чесного і сумлінного виконання державним службовцем своїх обов'язків, створення необхідних організаційних та економічних умов для ефективної роботи, застосування методів переконання, заохочення за сумлінну роботу.
1.3. Правила внутрішнього службового розпорядку розроблені на основі Типових правил внутрішнього службового розпорядку затверджених Національним агентством з питань державної служби.
ІІ. Робочий час і час відпочинку державного службовця
2.1. Тривалість та режим роботи, час відпочинку державного службовця визначаються законодавством про працю з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про державну службу».
2.2. В управлінні встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з тривалістю роботи по днях: понеділок, вівторок, середа, четвер – з 8.00 год. до 17.15 год., п’ятниця – з 8.00. год. до 16.00 год.; вихідні дні - субота і неділя.
Тривалість перерви для відпочинку і харчування встановлюється 1 година - з 12.00 год. до 13.00 год. Перерва не включається в робочий час і державний службовець може використовувати її на свій розсуд. На цей час він може відлучатися з місця роботи.
У зв’язку зі службовою необхідністю, зумовленою специфікою та особливостями роботи працівникам може встановлюватися інший режим роботи відповідно до законодавства про працю.
2.3. Нормальна тривалість робочого часу державного службовця не може перевищувати 40 годин на тиждень.
2.4. Напередодні святкових та неробочих днів тривалість робочого дня скорочується на одну годину.
2.5. Начальнику управління або іншим державним службовцям забороняється в робочий час відволікати державного службовця від його безпосередньої роботи для виконання ним громадських доручень, скликання зборів, засідань та нарад з громадських питань тощо та виконання іншої, не передбаченої службовими обов’язками, роботи.
2.6. Не дозволяється проведення у робочий час та після його закінчення святкування державним службовцем особистих подій та пам’ятних дат у приміщенні органу державної влади.
2.7. В управлінні ведеться облік робочого часу, який відображається або у відповідному журналі обліку робочого часу та табелі обліку робочого часу.
Для забезпечення контролю своєчасного виходу на роботу відомості зазначених систем обліку робочого часу подаються відповідальною особою до кадрової служби управління.
У структурних підрозділах управління можуть вестися журнали обліку виходу на роботу та реєстрації місцевих відряджень.
2.8. Вихід державного службовця за межі адміністративної будівлі органу державної влади у робочий час із службових питань відбувається з дозволу його безпосереднього керівника за умови відповідної реєстрації в журналі обліку робочого часу.
2.9. Відсутність державного службовця на робочому місці більше 3 годин підряд протягом робочого дня без поважної причини є підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, передбаченої Законом України «Про державну службу».
2.10. За рішенням начальника управління державний службовець може бути відкликаний з щорічної або додаткової оплачуваних відпусток відповідно до Закону України «Про державну службу».
ІІІ. Перебування державного службовця в органі державної влади у вихідні, святкові, неробочі дні та після закінчення робочого часу
3.1. Для виконання невідкладних і непередбачуваних завдань державний службовець може залучатись до роботи за наказом начальника управління у вихідні, святкові, неробочі дні, а також у нічний час з компенсацією роботи відповідно до закону.
3.1.1. Чергування державного службовця після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні здійснюється згідно з графіком, який розробляється і затверджується начальником управління та передається кадровій службі.
3.1.2. У разі залучення до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні державного службовця, який не включений до графіка, відповідна інформація подається начальником управління до кадрової служби напередодні або в перший робочий день після вихідного, неробочого чи святкового дня, в який відбувалося чергування.
3.1.3. Чергування державних службовців після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові та неробочі дні компенсується наданням, з урахуванням їх побажання, іншого дня відпочинку.
3.1.4. У графіку чергування має зазначатися підстава для виконання невідкладних і непередбачуваних завдань, відповідальний державний службовець, його посада у структурному підрозділі, конкретна дата або строк, підпис керівника.
ІV. Порядок доведення до відома державного службовця нормативно-правових актів, наказів, доручень та розпоряджень із службових питань
4.1. Нормативно-правові акти, накази, доручення, розпорядження із службових питань доводяться до відома державного службовця шляхом відповідного ознайомлення у паперовій або електронній формі з підтвердженням такого ознайомлення.
Підтвердженням може слугувати підпис державного службовця (як відповідального виконавця) на документі.
4.2. Нормативно-правові акти, які підлягають офіційному оприлюдненню, доводяться до відома державного службовця шляхом їх оприлюднення в офіційних друкованих виданнях, а також шляхом розміщення на офіційних веб-сайтах.
V. Дотримання загальних інструкцій з охорони праці та протипожежної безпеки
5.1. Керівник органу державної влади зобов’язаний забезпечити безпечні умови роботи, належний стан засобів протипожежної безпеки, санітарії і гігієни праці та інші необхідні для цього умови, відповідно до чинного законодавства та колективного договору.
Інструктування з охорони праці та протипожежної безпеки має здійснювати особа, на яку начальником управління покладені відповідні функції.
5.2. Державний службовець повинен дотримуватись техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни праці, протипожежної безпеки та інших правил з охорони праці.
5.3. Умови праці на робочому місці, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються державним службовцем, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів про охорону праці.
5.4. За стан пожежної безпеки та дотримання інструкцій з охорони праці в управлінні відповідає керівник та визначена ним відповідальна особа, за якою закріплений такий обов’язок.
VI. Порядок повідомлення державним службовцем про свою відсутність
6.1. Державний службовець повідомляє свого безпосереднього керівника про свою відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку або іншими доступними способами.
6.2. У разі недотримання державним службовцем вимог пункту 6.1 цього розділу складається акт про відсутність державного службовця на роботі.
6.3. У разі ненадання державним службовцем доказів поважності причини своєї відсутності на роботі останній повинен подати письмові пояснення на ім’я керівника державної служби органу державної влади щодо причин своєї відсутності.
VII. Порядок прийняття та передачі справ і майна державним службовцем
7.1. Державний службовець зобов’язаний до звільнення з посади державної служби чи переведення на іншу посаду державної служби передати справи і довірене у зв’язку з виконанням посадових обов’язків майно особі, уповноваженій начальником управління. Уповноважена особа зобов’язана прийняти справи і майно.
7.2. Факт передачі справ і майна засвідчується актом, який складається у двох примірниках і підписується відповідною уповноваженою особою державним службовцем, який звільняється та затверджується начальником управління.
Один примірник акта видається державному службовцю, який звільняється, інший примірник або його копія долучається до особової справи цього державного службовця.
8.1. Недотримання вимог Правил внутрішнього службового розпорядку є підставою для притягнення державного службовця до відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством.
8.2. Питання, пов’язані із застосуванням Правил внутрішнього службового розпорядку вирішуються начальником управління, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - спільно або за згодою з виборним органом первинної профспілкової організації, у разі її наявності.