Руслан Панасюк: Об’єднані громади ефективно використовують кожну гривню своїх бюджетів

news-image
В інтерв’ю для газети «Галичина» експерт з реформування місцевого самоврядування Руслан Панасюк розповів, якою має бути ефективна влада і навіщо українцям децентралізація, що здобули Печеніжинська, Верхнянська і Старобогородчанська громади в результаті об’єднання і яка доля населених пунктів, котрі опинилися за межею затвердженого торік Кабміном перспективного плану області.

— Пане Руслане, передовсім, що ж таке, на вашу думку, ефективна влада і якою бачите оптимальну модель місцевого самоврядування? 
— В європейській практиці ефективна влада спирається на три базові принципи. Це владні повноваження, фінансова підтримка і відповідальність перед державою та жителями громади. Оптимальна модель побудована на передачі максимальних владних повноважень на рівень села, селища, туди, де безпосередньо киплять життя і робота, де найкраще знають усі потреби і питання, які потребують вирішення. Але не завжди передача таких владних повноважень може бути посильною для села чи селища. Нерідко бракує кадрів, знань і навиків. Тому, реформуючи місцеве самоврядування в Україні, маємо віднайти ту оптимальну модель, утворену шляхом об’єднання кількох сіл довкола більш спроможного центру, щоб передати на цей територіальний рівень владу, фінанси і відповідальність. Ми завжди хочемо вирішувати й організовувати своє життя самостійно. і саме запропонована реформа децентралізації, як жодна інша, дозволяє переорганізувати систему управління у нашій державі. Це, очевидно, найважливіша реформа, яку впроваджуємо нині, і саме вона визначає шлях і розвиток України на наступні  десятиліття.
— Що конкретно зміниться після впровадження децентралізації? 
— Влада на місцях має бути відповідальною за цілковиту організацію життя громади. Весь спектр послуг — освіта, медицина, культура, бізнес, соціальний захист, будівництво доріг і житла, комунальні й адміністративні послуги, поліція і пожежна служба — організовують і надають винятково у громаді. Децентралізація — це, образно кажучи, своєрідна вудка, яку дає держава, а вже від ефективності роботи влади на місцях і участі жителів громади в її житті залежатиме «улов», тобто результат. Ніхто нікому давати за просто так нічого не буде. Не політик, а наполегливий управлінець, який має підтримку людей, — таким повинен бути керівник  об’єднаної громади. Згодом громади будуть навчатись найкращих практик одна в одної, а відтак і конкурувати за фінансову підтримку як від держави, так і міжнародних донорів — за найкращі економічні результати і запропоновані бізнесу та інвесторам умови. і це не міф, а реалії життя наших сусідів-поляків.
— У 2015 році на Прикарпатті утворились три об’єднані територіальні громади: Печеніжинська, Верхнянська і Старобогородчанська, в яких торік восени відбулися перші вибори. Які переваги мають громади від об’єднання, зокрема в царині освіти, охорони здоров’я, культури тощо? Чи можна їх назвати успішними?
— Справді, у 2015-му на Прикарпатті утворилися і з 2016 року запрацювали у новому форматі три об’єднані територіальні громади — Печеніжинська, Верхнянська і  Старобогородчанська. Громади перебрали на себе управлінські функції, які ще донедавна виконували на рівні Коломийського, Калуського і Богородчанського районів. Це великий виклик і велика відповідальність перед жителями громад і державою. Невдовзі будемо підбивати  підсумки перших 100 днів діяльності новоутворених громад. Але вже нині можна впевнено сказати, що є очевидні й відчутні зміни. Усі три громади мають збалансовані бюджети. Загальна цифра бюджетів зросла від 8 (Печеніжинська ОТГ) до 15 разів (Старобогородчанська ОТГ). Для розуміння, бюджет становить 48 млн. грн. у Печеніжинській ОТГ, 27 млн. грн. — у Верхнянській і 15 млн. грн. — у Старобогодчанській. Це великі гроші для об’єднаних громад, але і завдань, і викликів перед ними чимало. Нині керівництво громад і депутати активно дебатують та ефективно використовують кожну гривню свого бюджету. Освіту, охорону здоров’я і культуру повноцінно фінансують, відповідні послуги надають належним чином у кожній громаді. 
Протягом нинішнього року об’єднані громади отримають значну державну підтримку на розв’язання своїх поточних проблем — інфраструктурну субвенцію. Це кошти на ремонт доріг, будівництво шкіл, садків, відкриття ЦНАПів, закупівлю шкільних автобусів, пожежних машин, а також можливості старту багатьох інвестиційних проектів. Щоб отримати ці кошти, а це зокрема на Старобогородчанську ОТГ — 4,6 млн. грн., 8 млн. і 9,4 млн. грн. — на Верхнянську і Печеніжинську ОТГ відповідно, громади мають напрацювати бачення плану соціально-економічного розвитку своїх територій і вписати проблемні питання у цей документ.
Стратегію громад, яка буде визначати план дій на наступні 5-10 років, спільно напрацьовуватимуть фахівці, експерти Офісу реформ, представники міжнародних організацій протягом 2016 року.
— Дехто вважає, що в результаті об’єднання громад люди залишаються без роботи. Чи так це насправді?
— Міф про те, що в результаті об’єднання громад  і утворення ОТГ люди, що працювали у сільських радах, залишаться без роботи, розвінчуємо прикладами з життя наших громад. Усіх працівників сільських рад було переведено на роботу в апарат ОТГ. Тут роботи вистачає на всіх, оскільки організувати і налагодити діяльність 22 служб, які ще вчора працювали на рівні району, не так уже й просто. Було б лише бажання швидко вчитися, здобувати нові кваліфікації, долати виклики й ефективно працювати. Це стосується і освіти, і охорони здоров’я, і культури. Усі працівники трудяться у новоутворених громадах. Соціальні послуги нині надають на базі чинної районної структури, але громадам треба бути готовими вирішувати це питання самостійно.
— Відбулися перші вибори у Білоберізькій ОТГ, де одне із сіл — Устеріки, яке відповідно до перспективного плану належить до цієї громади, не брало участі в голосуванні. Яким чином це вплине на долю Білоберізької ОТГ?
— На жаль, вибори, які відбулися в Білоберізькій ОТГ, не втримали той рівень публічного діалогу й узгодженої позиції усіх учасників об’єднання, який ми демонстрували протягом 2015 року. Село Устеріки 5 лютого, за день до офіційного старту виборчого процесу в ОТГ, під впливом спотвореної інформації і тиску з боку районної ради і дрібного бізнесу змінило свою позицію та заявило про незгоду об’єднуватися в спільну громаду. Ефективно зреагувати на таку позицію жителів Устерік ми не встигали. Вони звернулися до суду і Центральної виборчої комісії, але їх клопотання було відхилено. Вибори відбулися 27 березня, за результатом яких обрано голову і депутатів Білоберізької об’єднаної громади. Жителі Устерік своїм виборчим правом не скористалися. У новому форматі Білоберізька громада запрацює з 1 січня 2017 року. і я щиро сподіваюся, що протягом нинішнього року, поки окремо будуть виконуватися бюджети сільських рад усіх учасників об’єднання в Білоберізьку ОТГ, між ними буде досягнуто порозуміння, усі усвідомлять переваги об’єднання і правильність обраного шляху. Адже руйнувати завжди легше, ніж будувати.
— Відповідно до перспективного плану, затвердженого КМУ, 10 потенційних ОТГ залишилися за межею об’єднання. Чому так трапилося і що їх чекає?
— Протягом березня 2016-го у форматі робочої групи ми зустрічалися з представниками тих РДА, чиї пропозиції до перспективного плану об’єднання 2015 року були відхилені і не затверджені Кабінетом Міністрів. Таких громад у нас на Прикарпатті є 10. Робоча група напрацювала оновлений проект перспективного плану 2016 року з огляду на зауваження і висновки, які окреслили експерти і члени Кабінету Міністрів. У результаті об’єднання маємо утворити громади, що будуть мати належний економічний, фінансовий, інфраструктурний, кадровий і територіальний потенціал для майбутнього розвитку своїх територій. Розгляд  напрацьованих пропозицій регіональною робочою групою і внесення їх на сесію обласної ради дасть новий поштовх до об’єднання у цих 10 громадах.
— Як загалом оцінюєте процес об’єднання громад в Україні? Що вже зроблено на цьому шляху?
 — За 6 місяців 2015 року в Україні утворилося 159 об’єднаних громад. Вже у 2016-му відбулися вибори ще в 10 об’єднаних громадах. На черзі — вибори в чотирьох ОТГ у квітні. Жодна європейська держава, яка ставала на шлях реформи адміністративно-територіального устрою і децентралізації, не могла продемонструвати такі темпи об’єднання. Пояснення просте — ми надто довго тупцювали на місці, вдавали видимість, а не проведення реформ. Нині в людей є велика потреба змін і готовність робити їх. Це історичний час України і права на помилку та відступ з обраного шляху в нас немає.


Оксана Процюк

14.04.2016 11:46