місто Болехів

Останні зміни: 11.02.2009

Місто Болехів

Адреса Болехівської міської ради:
77200, м.Болехів, майдан І.Франка, 2.
тел(03437) 2-4438; 2-4252.

На порозі бойківського краю, обабіч гірської річки Сукіль, притоки Свічі і Дністра та головного прикарпатського тракту Івано-Франківськ - Стрий, на віддалі 78 км від обласного центру , на висотах 345 - 405м над рівнем моря розташувалося місто Болехів. Місто межує з Львівською областю, в 9 км від курорту Моршин.. В системі 39 поселень області місто Болехів займає восьме місце за чисельністю населення / I0,6 тис. осіб/. Через місто проходить автомагістраль загальнодержавного значення другої категорії Стрий-Болехів-Івано-Франківсьвк-Чернівці та обласного значення Болехів-Козаківка, Болехів - Міжріччя, дільниця Львівської залізниці Стрий-Болехів-Івано-Франківськ.

Болехів - місто обласного значення з жовтня 1993р. Воно розкинулось на відпалі 18 км від районного центру міста Долина, розташоване на окраїні Івано-Франківської області.

Перша письмова згадка про місто датується 1371р. В 1663р. місту-було надано Магдебурзьке право. З 1772р. місто входило до складу Австрії, а 1918р. - до складу Польщі. В 1944 році Болехів став районним центром Болехівського району, який було ліквідовано в 1964р, а район приєднано .до Долинського району. Рішенням ВР України в жовтні 1993р. місту надано статус міста обласного значення.

В підпорядкуванні міської ради шість сільських рад: Гузіївська, Козаківська, Міжрічанська, Підберезька, Поляницька, Тисівська, 10 сіл.

Територія міської ради займає площу 30035,9 га. З них рілля -37361га, пасовища - 3085,59га, ліси - 18597,2га, води - 582,4га, залізниці -44,0 га, автомобільні шляхи -93,6 га, трубопроводи(поверхневі) - 0,7га, лінії зв'язку -2,5га. Заклади освіти займають площу 46,65 га, культури - 3,6 га, охорони здоров'я - 3,1га.

Через територію Болехівщини приходить продуктопровід Дрогобич -Долина - Калуш, нафтопровід Долина - Дрогобич, газопровід Уренгой - Помари - Ужгород, а також ЛЕП-750 - одна з найпотужніших в Європі ліній електропередач.

На території Болехівської міської ради зареєстровано 16 релігійних громад, з них 7 - православних, 7- греко-католицьких, 1 римо-католицька, 1 громада євангельських християн баптистів.

На території ради проживають 208 учасників бойових дій, з них 59 - інвалідів, 29 - ОУН-УПА, 39 - афганців. Станом на 1.07.02р. в міському центрі зайнятості на обліку перебуває 944 безробітних, з них - 395 сільських.

Пенсіонерів на Болехівщині 5433 особи. В Болехові - 2666 осіб, в Таняві - 76, в Гузієві - 313, в Тисові-764, в Міжріччі - 503, в Поляниці - 391, в Козаківці - 406, в Підбережі - 311.

Болехів

Перша письмова згадка про місто виявлена в грамоті угорської королеви під 1371 роком. Площа населеного пункту 1811 га. Населення 10637 осіб, з них 2666 пенсіонерів. В місті 2446 дворів. В своїх господарствах громадяни утримують 1453 корови, 60 коней.

1546 року розпочато промислове виварювання солі, 1603 р. місту надано магдебурзьке право. Наприкінці 16 ст. до міста прибули поляки-осадники (200 родин). Здавна місто відоме великими базарами, на яких зокрема продавали велику кількість худоби, коней. Через низьку якість ґрунтів і великі площі пасовищ та сінокосів успішно розвивалось тваринництво. Один з основних промислів середньовіччя - переробка шкіри, виготовлення збруї, взуття.

На місто неодноразово нападали кримські татари (1524,1546,1562,1594,1620,1667,1672, 695). Дерев'яний замок збудований на рубежі 16 та 17 століть протягом двох століть охороняв міську шляхту не лише від зовнішніх ворогів, але й від місцевих опришків. 1668 року в Болехові засновано церковне культурно-просвітнє Братство, яке започаткувало національну освіту. Після входження Галичини до складу Австрії завдяки старанням нової адміністрації в Болехові відбуваються значні зміни. Знесено ветхі споруди - монастир та костел, перекинуто в сучасне русло річку Сукіль, сформовано ринкову площу, прокладено нову дорогу до Стрия, зведено заїжджий двір та поштову станцію, закладено новий цвинтар. 1784 року до міста прибули німецькі колоністи. Перші статистичні дані про місто за 1785 рік: 525 будинків, 3260 мешканців, з них 2077 християн, 1179 іудеїв. На початку 19 століття в місті закладено цегельний завод, з кінця століття розпочинається деревообробка: виробництво будматеріалів, тари, сірників, підвод, меблів, столярних виробів. 1850 року організовано міський суд, 1873 прокладено залізничну вітку Стрий - Болехів - Станіслав. 1884 року до Болехова переїхала Н.Кобринська з родиною. Батько письменниці Іван Озаркевич, посол до австрійського парламенту, зробив багато для відродження культурно-просвітної роботи серед українців. 1894 року збудовано нову 5 - класну школу, до початку Другої світової війни в місті успішно працювало товариство Просвіта, діяло 18 читалень, кредитні спілки.

В Болехові багато пам'яток історії та культури. Культові споруди - храми Святої Параскеви, Святої Анни, Жон Мироносиць, римо-католицький костел Вознесіння Матері Божої, солеварня (середини 19 ст.) міська ратуша /1863./, житлові будинки кінця І9ст. по вул.Коновальця, навчальні корпуси технікуму (колись приміщення суду та лісової школи). В Болехові крім Н.Кобринської жили та працювали - О.Савицький, професор , автор першого українського підручника з математики, скульптор В.Черешнівський, майстер скрипок Зеновій Петиш, майстер-годинникар В.Василевький, краєзнавець, засновник музею міста Р.Скворій.

Бубнище

Площа території села 230,3 га. Населення 445 осіб. В селі працює початкова школа, сільський клуб ФАП. Поблизу села відомий пам'ятник історії та природи, заказник "Скелі Довбуша." Дерев'яна церква Святої Параскеви побудована 1891р. Село має статус гірського. Належить до Поляницької сільської ради.

Буковець

Стара назва Яммерсталь. Хутір заснований німецькими колоністами в кінці вісімнадцятого століття. Площа населеного пункту 74 га. Село має статус гірського. Належить до Поляницької сільської ради .

Гузіїв

Довоєнна назва Гозіїв. Перша письмова згадка 1515 р. Площа населеного пункту 305,1 га. Населення 1159 осіб. З них 313 пенсіонери. 397 дворів дворів, 531 корова, 36 коней. В селі працює середня школа, клуб, бібліотека, ФАЛ, 4 магазини, 2 заклади громадського харчування

Козаківка

Довоєнна назва Брєза. Перша письмова згадка за 1578 рік. Площа населеного пункту 424,5 га. В селі народився відомий вчений, випускник Віденського університету професор кафедри античної літератури Львівського університету Юрій Мушак. Село має статус гірського. Дерев'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці збудована 1830 року.

Сукіль

Історична назва Суклія. Перша письмова згадка належить до 1587 року. Площа території населеного пункту 329,6 га. Село належить до Козаківської сільської ради. Дерев'яна церква Святого Михайла збудована 1886 р. В селі бере початок одноіменна річка, яка перетинає район з Заходу на Схід.

Міжріччя

Стара назва села Човгани. Перша письмова згадка 1371 рік. Площа населеного пункту 672,6га, хутір Заріччя - 100 га.

Підбереж

Перша письмова згадка про село за 1515р. Площа населеного пункту 467,8га. Дерев'яна церква Пресвятої Трійці побудована 1822 року.

Поляниця

Перша письмова згадка за 1578 рік. Площа населеного пункту 234,2га. Дерев'яна церква Святого Дмитрія зведена 1850 року. Село має статус гірського.

Тисів

Перша письмова згадка датується 1464 роком. Площа населеного пункту 413 га. Дерев'яна церква Введення в храм Пресвятої Богородиці побудована 1785 року.

Танява

Площа населеного пункту 41,1га. Входить до складу Тисівської сільської ради. Село майже повністю було виселене більшовиками 1950 року після висадки десанту УПА. З середини 60-х років окремі виселенці повернулися.